Руїни замку на Чорній горі гордо височать над містом
і є однією з візитних карток Виноградова
Найстарішою архітектурною пам’яткою міста Виноградів є руїни замку «Канків» (ХII ст.), найімовірніше збудованого на місці древнього городища, датованого ХІV-ХІІ ст. до н.е.
Відповісти на питання, чому у місті Севлюш (назва Виноградова до 1946 р.) у центрі Угочанського комітату замок назвали не Севлюшським, а Канків (Канко), допоможе стара легенда. Кажуть, що у часи міжусобиць, які настали з припиненням володарювання династії Арпадів, замком володів розбійник Канко. Та є інша версія: начебто монахи-францисканці¸ які два віки проживали в замку, носили верхній одяг з овечої вовни, який і називали «канко».
Замок Канків розташований на східній околиці міста Виноградів біля підніжжя Чорної гори. Мав форму чотирикутника (46,9 x 44,8 м) з масивними квадратними вежами по кутах та великі в’їзні ворота. П’ята башта була над воротами. Всередині замку місцями видно фрагменти проміжних стін. Кажуть, із замку до міста вів підземний хід. Є кілька шматків стін із бійницями, залишки стін та фундамент каплиці.
До нашого часу збереглись лише два фрагменти замку, звідусіль оточені присадибними ділянками, житловими будинками та виноградниками. Сьогодні залишки замку Канків мають статус національної пам’ятки архітектури.
Вперше замок згадується в анонімній угорській хроніці (“Gesta Hungarorum”) 903 року у зв’язку з приходом угорців у Тисо-Дунайську низовину. У той час він був укріпленим слов’янським городищем, що захищало народ від нападів.
У ХІ столітті з приєднанням цієї частини Закарпаття до складу Угорського королівства на цьому місці був збудований замок місцевого феодала і перетворився на лицарський. Тут довгий час розташовувався підрозділ воїнів, які супроводжували по річці Тисі вантажі з сіллю. На початку ХІV ст. власник опинився в феодальній коаліції, що виступила проти короля Карла-Роберта. Внаслідок штурму королівськими військами замок зазнав значних пошкоджень.
У вересні 1307 року король Карл-Роберт дарує Севлюш (назва Виноградова до 1946 р.) разом з укріпленням королівському казначею Беке Барші (Бене Боршо). Він приймає дарунок і зводить на місці укріплення міцний дерев’яний замок-фортецю, про котру вже через рік згадується в документах. Однак кілька років по тому Барша переходить на бік противників короля Карла-Роберта. Коаліція феодалів у 1312 р. зазнає поразки, а в 1317 році королівські війська захоплюють місто Севлюш і замок Канків. Під час штурму замок був сильно пошкоджений. Після відбудови фортеці король дарує його королеві Марії.
29 с
ерпня 1399 р. король Сігізмунд (тодішній король Угорщини) передав замок Канків у володіння барону Перені. На місці дерев’яного укріплення зводять кам’яну фортецю — «для зміцнення могутності держави, збереження миру і спокою дворян та їхніх підданих, щоб вони могли жити без страху» – так сказано в грамоті від 5 листопада 1399 р. Барон передає замок монахам-францисканцям, які перетворили його на монастир, а сам будує неподалік палац і розбиває парк, перебравшись із сімейством у замок Нялаб.
У 1505 році на Чорній горі Габор перені збудував для францисканці церкву разр з монастирем. 
Монахи переносять на Канків прах героя битви з турками під Бєлградом (21 липня 1456 р.) Яна Капістрана – монаха-францисканця італійського походження, який в критичний момент битви разом зі своїми хрестоносцями допоміг угорському полководцю Яношу Гуняді. Згодом Ян Капістран був канонізований і в період боротьби з турками став одним із найбільш шанованих католицьких святих. За деякими історичними джерелами, його мощі були перепоховані тут – у Виноградівській монастирській церкві. У 2016 році з нагоди 560-х роковин смерті Святого Яна Капістрана на руїнах монастиря встановлено меморіальну дошку.
У період реформації нащадок барона Перені став протестантом і вигнав католицьких священнослужителів зі своїх володінь. У 1556 р. він захопив францисканський монастир. Ченців, які чинили опір, феодал наказав убити, а тіла жертв кинути до замкового колодязя. Затим проти нащадка Перені був направлений загін імператорських військ під командуванням Телекеші, який штурмом узяв і зруйнував замок у 1557 р.
Ця подія знайшла своє місце в усній народній творчості, створивши багато легенд і переказів. Одна з легенд розповідає про те, що монастир був зруйнований за наказом барона Перені тому, що ченці заманили туди його дочку, теж виховану в протестантській вірі, і тримали її в ув’язненні довгі роки. Коли її вдалося звільнити, вона вже була хвора і незабаром померла.
Остаточно замок був зруйнований в останній третині XVI ст. за наказом австрійської імператорської влади, яка в цей час вела активну боротьбу проти угорського дворянства.
Руїни замку Канків неодноразово надихали художників, фотографів, кінематографістів. Зокрема, кам’яні мури слугували натуральними декораціями для ряду фільмів — «Злива над полями», «Над Тисою» та відомого кінофільму «Табір іде у небо».
Замок Канків входить до переліку туристичних маршрутів Виноградова, зокрема туристичний маршрут “Старовинний Севлюш”.
Виноградівська міська рада
